Міністерством освіти і науки презентовано проект Концепції розвитку освіти на період 2015-2025 років. Радує те, що документ представлять громадськості на обговорення і лише після цього схвалений. Чисельні недоліки, які бачать в освітній системі у Міністерстві, намагатимуться подолати найближчим часом.
Однак про реформу говорять вже два роки, а зміни,які мають відбутися в освіті України, лише задекларовані у неприйнятому ще Законі про освіту. Недивно, що серед мешканців та освітян Трускавця виникає багато тривожних запитань щодо зміни системи освіти та, власне, їх цікавить чого чекати в наступному навчальному році.
Про ці й інші актуальні теми освітньої галузі, зокрема про реформу й перспективи міських шкіл в Трускавці ми говорили з Андрієм Юрківим, завідувачем відділу освіти Трускавця.
В Уряді говорять про реформи в освіті, як це виглядає сьогодні на місцях?
Освіта – це галузь, яка часто зазнає реформ. З останніх впроваджених: зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) для вступу у виші, проведення державних підсумкових атестацій (ДПА) замість традиційних екзаменів, впровадження нових навчальних програм і нових підручників, врахування результатів ЗНО під час нагородження медалями випускників. Кожне нововведення в освітній галузі має свої переваги і недоліки. Деякі реформи залишаються нереалізованими, як от впровадження 12-річної освіти.
На даний момент зміни в освіті України: нова структура школи (початкова школа – 4 роки, базова школа – 5 років, старша школа – 3 роки), сертифікація учителів, впровадження ЗНО замість ДПА у 9 та 11 класах – задекларовані у Законі про освіту, однак ще не прийняті.
Модель профільної школи, запуск якої планується з вересня 2018 року, передбачає, що після закінчення 9-го класу школярі матимуть вибір вступу до академічного ліцею, професійного ліцею або коледжу, що про це думаєте, чи щось відомо з цього приводу, чи ведеться підготовка до такого нововведення?
Особливим нововведенням з вересня 2018 р. передбачається те, що старша школа (10-12 класи) буде профільною і буде функціонувати в окремому приміщенні, називатиметься академічним ліцеєм. Учні 9 класу, які складуть вдало ДПА у формі ЗНО, матимуть право навчатися у профільній школі, після закінчення якої вони зможуть вступати у виші. Якщо ж вони отримають гірші результати то матимуть право навчатися тільки у професійних ліцеях (коледжах) та здобувати робітничі спеціальності. У Трускавці після остаточного прийняття рішень Міністерства освіти і науки України, що до цих нововведень та прийняття нового Закону про освіту ми обговоримо і проведемо заходи щодо виконання вимог цих нормативних документів.
Що таке опорні школи, чи стосується це нововведення нашого міста?
Ми розуміємо, що ця складова реформи стосується районів та навколишніх сіл. На даний час в Україні функціонує понад 600 сільських шкіл, в яких навчається 25 учнів. Загалом це школи-девʼятирічки. Відтак, в Міністерстві освіти і науки вирішили започаткували у сільських районах створення опорних шкіл з хорошою навчально-методичною і матеріально-технічною базою. Мета створення центральних шкіл – надати сільським дітям можливість отримати середню освіту високого рівня. Міст обласного значення, таких, як Трускавець, ця складова реформи не стосується. У Трускавці функціонує 3 школи і у кожній з них навчається достатня кількість учнів, матеріально-технічна база шкіл теж на достатньому рівні.
В рамках оптимізації, чи будуть в освіті скорочення і чи Трускавець залишиться з тою кількістю шкіл, що маємо зараз?
Для забезпечення фонду оплати праці трускавецьким школам у цьому році бракує близько 1,5 млн. грн. Це зумовлено тим, що СЗШ №3 заповнена на 62% своєї потужності. Але є впевненість, що місцева влада підтримає освіту та виділить додаткові кошти для повного фінансування. Для прикладу, є міста і райони в області, яким бракує від 3 до11 мільйонів гривень для освіти, там будуть проводити оптимізацію шкіл, їх реорганізацію, обʼєднання та інше.
У Трускавці, наразі, скорочення та оптимізації не планується. Але варто зазначити – у кожній школі, садочку і позашкільному закладі проводять заходи, щодо економії видатків на зарплату і енергоносії, сьогодні це необхідність. Однак у Трускавці вони не є такими «болючими» як у містах і районах, де катастрофічно не вистачає фінансового ресурсу для забезпечення освітньої галузі.
КОМЕНТАР
Олександр Ткаченко, профільний заступник міського голови Трускавця
«Фінансове забезпечення загальноосвітніх, а також медичних закладів було виключно компетенцією держави, зараз повноваження виплачувати заробітну платню освітянам делеговані органам місцевого самоврядування. На мою думку держава мала б і надалі дбати про бюджетників, оскільки не всі міста чи райони здатні осилити такі витрати. Трускавець прийняв цей виклик. Ще до нового 2016 року, чи не єдиний в регіоні, Трускавець повернув індексацію освітянам за рахунок міста. На початку цього року ми виділили кошти на харчування учнів 1-4 класів та пільгових категорій з міського бюджету. Хочу заспокоїти трускавчан та освітян, ми і сьогодні підтримаємо вас. Цьогоріч ми очікуємо перевиконання бюджету. А отже ці 1,5 мільйони гривень, прогнозованої нестачі виплат по зарплатах, влада виділить з міського бюджету. До того ж ми знаходимось в процесі децентралізації і не виключено, що школи невдовзі будуть укомплектовані учнями з об’єднаних громад».