20 лютого засідання Наглядової ради ТОВ «Трускавецький водоканал» розпочалося з хвилини мовчання – в честь загиблих Героїв Небесної Сотні. А далі засідання можна було б назвати «суперечкою таксистів», адже мова йшла в основному щодо «такси», тобто тарифу на воду.
Традиційно безкінечне засідання наглядової ради не всі витримали до кінця. Якщо на його початку були присутніми семеро депутатів міської ради (Наталія Пономаренко, Андрій Кісак, Богдан Габшій, Андрій Гнідан, Мар`яна Губицька, Роман Бучкович, Юрій Наконечний), то до кінця засідання, яке тривало три з половиною години, їх залишилося лише троє, у тому числі директор водоканалу, котрий також є депутатом.
Якщо запланували розглянути 4 питання порядку денного (звіт керівника водоканалу про фінансово-господарську діяльність підприємства за 2025 рік, виконання протокольних доручень наглядової ради від 19 листопада 2025 року, про розгляд тарифів на водопостачання, водовідведення та відведення дощових вод, та різне), то насправді розглянули менше двох. А все тому, що постійно відходили від суті питання, висловлювалися на теми далекої перспективи, звинувачували один одного та міську владу, чим фактично просто гаяли час.
Вів засідання наглядової ради її незмінний керівник з часу заснування Володимир Бервецький. На початку засідання він розповів про свій вклад у вирішення проблем водоканалу, які накопичувалися у Трускавці не один десяток років. Володимир Федорович співпрацює з чинною владою Трускавця з 2016 року, тобто фактично від початку першої каденції міського голови Андрія Кульчинського. За цей час технологічні втрати зменшилися з 70% до 35%. Запрошено на роботу фахівця Ігоря Яковину з Івано-Франківщини, де колись працював Володимир Бервецький. Пан Володимир має потужний стаж роботи на керівних посадах – від бригадира до посади в Кабінеті Міністрів України. Тож тепер, проживаючи у Трускавці, він допомагає реалізувати обіцянку міського голови «Питна вода прямо з крану».
Як зазначає голова наглядової ради, в 2022 році водоканал зміг отримати чистого прибутку 10 мільйонів гривень. Є багато планів, зокрема до 2050 року збудувати другу нитку (гілку) водогону з басейну річки Стрий. Але Трускавецька громада не зможе це зробити виключно власними коштами, подібно як нема власних грошей і на будівництво нової фільтраційної станції. Тому вихід – гранти і кредити. Якщо маєте інші пропозиції, то озвучуйте, – каже Володимир Бервецький.
Коли нарешті до слова запросили директора водоканалу Романа Бучковича, то він зупинився на проробленій роботі в 2025 році. Зокрема, триває робота з боржниками, котра полягає в укладенні договорів щодо реструктуризації боргу (оплата частинами) та в претензійно-позовній діяльності. Тариф для населення, котрий не зростав з 2022 року і становить 53,97 грн за 1 м.куб. водопостачання та водовідведення, для підприємства є збитковим. Адже зросли вартість електроенергії, рівень заробітної плати працівників, паливно-мастильні та інші матеріали. У 842 квартирах ніхто не живе через війну (хтось воює, хтось виїхав за кордон і так далі), закрилися БОЛ-2, санаторій «Алмаз», санаторно-готельний комплекс «Дніпро-Бескид». Зменшили закупівлю води санаторії «Молдова», «Перлина Прикарпаття» та інші. ГКК «Карпати» значну частину води бере з власної свердловини, отже, теж купує менше у водоканалу. Збитки за минулий рік від пільгового тарифу для населення склали 6 млн 800 тис гривень. Але підприємство тримається на плаву, забезпечує людей якісною питною водою.
Слово «якісна» зачепило та обурило багатьох, тож почалися нарікання на якість води, на бездумну експлуатацію питного озера, котре зараз, за деякими даними, має статус господарсько-питного. Директору водоканалу опонували громадські діячі Олександр Богуцький, Лідія Надкернична, Петро Шумин, а також депутат Андрій Гнідан та окремі члени наглядової ради, у тому числі її голова. Кожен хотів виговоритися, але бажання дійсно почути одне одного та спільно вирішити важливі проблеми щось не спостерігалося. А були й такі, що навіть пробували звинувачувати у проблемах водоканалу міського голову. Як то кажуть, голий популізм.
У 2025 році водоканал запустив в експлуатацію дві сонячні електростанції, поміняв багато труб, засувок та здійснив багато інших робіт на різних вулицях, в різних частинах міста. Систематично проводиться контроль якості води, її хіміко-бактеріологічних показників. Є такі місяці в році, коли з озера водоканал не бере жодної краплі води, хоча інколи озеро дійсно рятує ситуацію. Місто забезпечене водопостачанням, і це добре. А над проблемами потрібно працювати спільно.
А ще ж не слід забувати, що водоканал позбувся тієї боргової кабали, в яку колись хтось втягнув водоканал. Роман Бучкович віддав 22 мільйони боргу Дрогобицькому водоканалу, сплатив 3,5 мільйони грн ПДВ (але борг по ПДВ ще є).
Зараз одним з головних завдань є питання якості води, її обліку та реалізації. Реалізацію хочуть повернути хоча б до рівня доковідного 2019 року. У 2018 році реалізація води складала 1 млн 895 тисяч кубів, в 2025 – 1 млн 580 тис. Для порівняння, в ковідному 2020 вона становила лише 1 млн 214 тис. Не за один день Київ будувався, тому досягти поставлених цілей можна малою кров`ю, малими кроками. Як то кажуть, і слона можна з`їсти, якщо кусати маленькими шматочками.
Тож головне, щоб усі спільно – влада та опозиція, керівництво водоканалу та споживачі (фізичні та юридичні особи) – жили та діяли чесно і справедливо.
Засідання наглядової ради сьогодні не завершилося. Воно продовжиться у понеділок, 23 лютого. Нічого не вказує на те, що раунд другий «суперечки таксистів» буде спокійнішим чи результативнішим. Але інколи потрібно спочатку «випустити пар», щоб потім приступити до спільної праці на благо громади. Сподіваємося, що так воно і буде.
