Станом на сьогоднішній день у Трускавецькій територіальній громаді офіційно вважаються зниклими безвісти 62 військових, мешканців нашої громади. В Україні ж людей з таким статусом – тисячі.
Для родин зниклих безвісти цей статус – невідомість, нерозуміння, інколи розпач. Чи він живий? У полоні? Чи вже його немає? Озвися! Такі думки роєм пролинають у голові, і підтримка суспільства для сімей безвісти зниклих вкрай важлива.
Учора, 30 серпня, в Україні відзначали День зниклих безвісти. У зв’язку з цією датою Трускавецький міський центр соціальних служб (директорка Надія Онаць) та Трускавецький інформаційно-курортний центр (директорка Галина Клепач) провели мирну акцію «Пам’ятаємо кожного — повернемо всіх!».
Акція розпочалася задовго до цього дня, коли родини малювали плакати і ділилися своїм болем. А день 30 серпня розпочався для учасників акції молебнем у церкві святого пророка Іллі, де вони почули омріяну фразу: «У Бога немає зниклих безвісти!». Тож тільки надія на Бога, що саме Він допоможе повернути до рідних домівок живими та неушкодженими тих воїнів, з котрими рідні та близькі втратили зв’язок. Адже там, де бракує слів, промовляє молитва. Молимося, щоб кожен і кожна дочекалися свого Героя — живим, здоровим і якнайшвидше вдома.
Мирна акція «Пам’ятаємо кожного — повернемо всіх!» після обіду продовжилася на центральній площі міста. Родини тримали власноруч намальовані гасла, які стали голосом їхнього болю, надії та незламної віри у повернення рідних. До акції приєдналися діти, які чекають звістки від своїх татів, а також діти Героїв, що віддали життя за Україну. Також гасла промовляли до людей із вітрин магазинів, кав’ярень та адміністративних будівель, нагадуючи всім, що у кожного зниклого безвісти є родина, яка чекає, яку болить, яка мовчки кричить.
Мовчазні гасла стали криком сердець. І поки рідні не вдома – цей голос надії буде продовжено.
Дякуємо усім, хто прийшов та підтримав родини зниклих безвісти та тих, хто перебуває в полоні! Разом ми сильніші!
Слава Україні!
