Серед важливих дат в історії України особливе місце займає 22 січня 1919 року. Саме в цей день на Софіївському майдані у Києві було оголошено Акт злуки УНР і ЗУНР в єдину соборну державу.
Довгим і жертовним був шлях українців до об’єднання. Важливим поштовхом до цього став розпад російської, австро-угорської, османської імперій, на розвалинах яких виникли нові держави. На сході України з центром у Києві утворилась незалежна Українська Народна Республіка, а на заході – Західно-Українська Народна Республіка з центром у Львові.
З перших днів діяльності Рада ЗУНР ініціювала переговори з УНР про об’єднання. Як наслідок 1 грудня 1918 р. у Фастові було підписано «передвступний договір» про злуку обох республік. А вже 23 січня 1919 р. Українська національна рада ЗУНР ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про об’єднання двох частин України в одну державу.
Незважаючи на військові сутички з ворогом України, делегація ЗУНР у складі 65 осіб прибула до Києва і там почула довгоочікувані слова з «Універсалу соборності»: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина,Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». 23 січня Акт злуки був ратифікований Трудовим конгресом України.
З нагоди цієї події, у музеї міста-курорту спільно з Будинком учнівської творчості у День Соборності, 22 січня, було проведено історичну гутірку “Прагнення українців до єдності”, на яку завітали учні 9-х класів загальноосвітніх шкіл Трускавця (за організацію щира подяка Орестові Знаку, спеціалісту відділу освіти ТМР) та небайдужі громадяни, зокрема слухачі “Університету ІІІ віку”.
Цікаву історичну довідку про важливу подію з історії України підготувала та донесла до аудиторії молодший науковий працівник музею Любов Константинова.
Тематичні вірші зачитали вихованки гуртка БУТ “Сценічна мова” (кер. Галина Бучкович): Марія Еліковська та Марія Шимко.
Своїми думками про подію поділилися Тетяна Губерська, вчителька історії СЗШ №1, та Ігор Ліщинський, депутат Дрогобицької міськради І демократичного скликання, який пригадав 22 січня 1990 року, коли був зорганізований “живий” ланцюг у знак єднання та соборності українців та майбутньої держави Україна.
Модерувала гутірку директорка музею Галина Коваль.
