«Довго щирими сими словами
До людей промовлятиму я…»
Леся Українка
Кожен край народжує свого поета, сподіваючись виявити себе через його слово. 155 років тому на вкраїнському небосхилі спалахнула нова яскрава зірка з доти нікому невідомим іменем.
Леся Українки – це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога, донька Прометея, як назвали її люди, несла їм вогонь своїх поезій, цю іскру Божу несе і зараз, устами нашими, її потомків.
В «Клубі любителів української літератури та поезії» на «Культурно мистецькому» факультеті «Університету Третього віку» «Джерела» в Трускавецькому територіальному центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) зібралися шанувальники творчості Лесі Українки – української поетеси і письменниці, драматургині, громадсько – політичної діячки.
Хто ж така ця безсмертна жінка із Волині – Леся Українка?
Присутні почули багато цікавих фактів з життя генія української літератури – Лариси Косач, прослухавши розповідь викладачки-волонтера Любов Козлюк.
Кожен факт із її цікавого та нелегкого особистого й творчого життя викликає захоплення цією дивовижною особистістю. Історичні факти перепліталися з поезією Лесі Українки, які декламували учасники заходу, пенсіонери та внутрішньо переміщені особи – клієнти терцентру. Звучали твори «Contra spem spero!», «Конвалія», «Черешеньки», «Щоб не плакать я сміялась», уривок з драматичної поеми «Бояриня» та музичні кліпи творів сучасних композиторів, підбірку яких зробила фахівець соціальної роботи Світлана Абдуліна.
Директорка тер центру, Заслужена працівниця соціальної сфери України Олена Пилат привітала присутніх з Днем Української жінки, зачитала улюблену поезію Лесі Українки та запросила всіх до спільної світлини.
Соціальний працівник терцентру Лідія Дідух презентувала книжкову виставку творів Лесі Українки «Без надії таки сподіватись! Жити хочу! Геть, думи сумні!».
Не стерлась райдужна сторінка,
Не вмерла пісня лісова,
Безсмертна Леся Українка
Була і є повік жива.
