(22.02.1994-17.06.2025)
позивний «Добрий»
Народився в м. Трускавець. Солдат-помічник гранатометника 2-го відділення, 3-го стрілецького взводу стрілецької роти, 5-го стрілецького батальйону в\ч 3002 2-ої Галицької бригади Національної Гвардії України. Був відряджений до бригади «Червона Калина».
Життєвий шлях Андрія розпочався 22.02.1994 року в місті Трускавець Львівської області, де минуло його дитинство та юність. Був єдиним люблячим сином, якого мати виховувала сама. У вихованні сина мамі допомагали її батьки, які пережили другу світову війну. Дідусь Андрія був інвалідом війни першої групи «А», брав участь у найінтенсивніших бойових діях завершального етапу війни. Тому Андрій знав, що таке війна зі слів старенького дідуся.
З дитинства Андрій був щирою, доброю та завжди усміхненою дитиною. Підростаючи став чесним, справедливим, розумним та ввічливим юнаком.
Навчаючись в СЗШ№3, Андрій був спостережливий, мав добру пам’ять, вмів чітко висловлювати власну думку та відстояти її правильність. Брав участь у шкільних та міських спортивних змаганнях. Вмів і любив працювати, брав активну участь у позакласній роботі та заохочував до цього інших.
Навчальний шлях Андрія продовжився у Дрогобицькому професійно-технічному ліцеї, де він здобув професію «Слюсар з ремонту автомобілів». Любив та постійно вдосконалював обрану професію.
Після закінчення ліцею проходив військову службу в лавах ЗСУ, де обіймав посаду водія електрика 1-гореактивного артилерійського взводу 2-ої реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в\ч А0998.Сумлінно виконував свої обов’язки, здобув повагу побратимів та командирів. Нагороджений пам’ятним нагрудним знаком «24 окрема механізована бригада».
У мирному житті працював у гірничо-рятувальному взводі м. Стебник, у складі воєнізованого гірничо-рятувального (аварійно-рятувального) загону Управління ДСНС України в Івано-Франківській області. Робота Андрія була пов’язана з відповідальністю, ризиком та небезпекою.
У 2017 році Андрій одружився. В кінці цього ж року у них з дружиною Іриною народився син. У 2023 році на світ появилась донька .А вже через рік, 20 червня 2024 року, був призваний на військову службу Золочівським РТЦКтаСП Львівської області.
Проходив службу на посаді помічника гранатометника 2-го відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти 5-го стрілецького батальйону в\ч 3002. Згодом був відряджений до бригади «Червона Калина». В пекельні точки війни Андрій вирушив 25.01.2025року. Голос Андрія рідні чули востаннє 24.04.2025р.,коли він повідомив, що знову виходить на завдання і буде 21 день без зв’язку. Додав: «Моліться і не хвилюйтесь, я вийду і дам про себе знати».
17.06.2025 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу н.п. Гродівка Покровського району Донецької області внаслідок влучання ворожого –FPV-дрона.
Андрій вважався безвісти зниклим. Дев’ять місяців рідні, близькі, друзі та знайомі молились, вірили та надіялись на віднайдення Андрія та його повернення додому живим. Але всі надії та сподівання обірвало повідомлення телефоном про збіг ДНК. Андрій назавжди повернувся додому 3.04.2026 р., похований 4.04.2026р. на трускавецькому цвинтарі. Невимовний біль та непоправну втрату переживають рідні Андрія.
Доброновський Андрій Володимирович, якому назавжди 31 рік, залишиться в пам’яті як мужній воїн, вірний син України та найдорожчий у мами, люблячий та коханий чоловік, дбайливий та турботливий татусь. У нього залишились мама, дружина, син і донька.
