Великий Піст – дуже сприятливий час для духовної віднови. Ця віднова потрібна кожному, але особливо гоїть душевні рани та втишує біль для тих, хто втратив близьку людину. Ісус Христос сказав: «Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм» (Мт, 11: 28-29).
Родини полеглих Захисників-Героїв з Трускавецької громади вже не вперше відвідують місця духовної сили, де знаходять утіху, розраду, слова підтримки, джерело віри та життя. Трускавецький міський центр соціальних служб, який очолює Надія Онаць, вже організовував духовні мандрівки у Страдч, Зарваницю, Гошів, Унів та в інші духовні місця.
А в перший день квітня, у період перед настанням Страсної Седмиці, у середу, котра для християн має особливий вимір як день посту та молитви, трускавчани відвідали порівняно молоде та нове відпустове місце – Відпустовий центр блаженного Симеона Лукача у селі Старуня Івано-Франківської області неподалік від Богородчан.
Традиційно групу паломників з Трускавця супроводжував духовний наставник отець Василь Нестер, сотрудник на парафії святого пророка Іллі. І традиційно спільна молитва лунала як під час поїздки, в автобусі, так і у Старуні, котра вражає своєю величчю та упорядкованістю. Молитва та роздуми не лише наближують до Господа, а й дають змогу примиритися з самим собою, упорядкувати невпорядковане, визначити пріоритети, зрозуміти смисли, котрі втрачаються у буденній суєті.
А по дорозі прочани заїхали на Ясну Гору та помолилися перед чудотворним образом Гошівської Богородиці.
У кожної родини, котрі брала участь у поїздці – своя історія. Люди втратили не просто близьку людину, а втратили молодого сина, чоловіка, батька – опору сім`ї, центр Всесвіту. Звістка про загибель, похоронка з офіційним повідомленням, печаткою та підписом командира частини чи ТЦК перевернули світ з ніг на голову, залили все чорним кольором, вразили наповал, скинули в безодню суму, болю, гніву, відчаю, з якої не так легко вибратися. На це потрібен час. Спочатку було несприйняття, пізніше звинувачення, і лише після певного періоду часу – усвідомлення жорстокої істини втрати, примирення, намагання жити наново повноцінним життям. Хоча біль не вщухає, а час гоїть рани лише частково.
Трускавецький міський центр соціальних служб та його директорка Надія Онаць не обмежуються духовними поїздками, це лише невеличкий елемент у мозаїці роботи центру. Зустрічі, активності, психологічні тренінги, ретрити, майстер-класи, продуктова допомога, соціальний супровід, юридичні консультації, спілкування, коло взаємопідтримки – методи різні, а мета одна: допомогти вистояти, втримати рівновагу, підтримати родини полеглих Героїв та інші вразливі верстви. Адже центр працює також з родинами, котрі в очікуванні (сім`ї безвісти зниклих), родинами демобілізованих та діючих військових, з проблемними сім`ями, де було завдано домашнього насильства чи є інші проблеми, з соціально вразливими категоріями громадян.
Як зазначає Надія Онаць, у майбутньому духовні мандрівки також будуть здійснюватися, адже сім`ї полеглих самі пропонують нові місця, де хотіли б побувати. Такі поїздки гуртують у єдину спільноту, адже розділене горе стає дещо меншим.
Поїздка 1 квітня напередодні Великодня стала доброю нагодою підготуватися до щирого, повного та благословенного пережиття свят світлого Христового Воскресіння у радості та душевному мирі.
Богу подяка за все!
Фоторепортаж можна переглянути тут.
