Український поет Василь Симоненко народився 8-го січня 1935 року на Полтавщині. А у ніч проти 14 грудня 1963 року у неповні 29 років помер. За своє коротке життя В. Симоненко встиг написати багато шедеврів, які стали класикою української літератури і увійшли до обов’язкової шкільної програми. Симоненка називали літературним бунтарем: він не терпів несправедливості, прагнув не тільки свободи, але й визнати Україну самобутньою державою. Його в Україні не видаватимуть ще 15 років після смерті, а Шевченківську премію поет отримав лише через 30 років, уже в незалежній Україні.
До 90-річчя від дня народження поета в Трускавецькій центральній міській бібліотеці діятиме тематична поличка “Витязь молодої української поезії” з 8 по 15 січня, на якій представлені найкращі твори Василя Симоненка, книги зі статтями, нарисами, виступами, а також книга спогадів про поета, його друга і колеги, журналіста М. С. Сніжка.
Запрошуємо прийти до центральної бібліотеки та обрати для читання книги Василя Симоненка, який був і є народною совістю в українській літературі; його поезію цитують у соцмережах, на муралах, співають і переспівують.
Олесь Гончар писав: «З глибин народного життя вийшла поезія Василя Симоненка. З мужності народу, з горя його і його звитяжної боротьби виспівалась вона. Вітер часу не остудив Симоненкових поезій, вогнем душі жаріють вони й сьогодні, як і тоді, коли вперше так жагучо й неповторно вибурхнулись в нашому красному письменстві…».
Як і в епоху 60-их, так і нині, його гострі рядки та лірика не втрачає актуальності:
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.