Підприємство самостійно визначає кількість Z-звітів надрукованих РРО, але не менше одного разу на добу
Застосування реєстраторів розрахункових операцій регламентується Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265/95-ВР) та Постановою Кабінету міністрів України від 18.02.2002 № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» зі змінами та доповненнями (далі – Вимоги № 199).
Тривалість зміни РРО – це період часу від реєстрації першої за день розрахункової операції до виконання Z-звіту, яка обмежується 24 годинами. Цим і обумовлено вимогу виконувати Z-звіт щодня. При цьому прив’язки до зміни продавця-касира, працюючого з РРО, Вимоги № 199 не містять. Таким чином, при передачі зміни робити Z-звіт не обов’язково. Згідно з п. 2 Вимог № 199, Х-звіт – це денний звіт без обнуління інформації в оперативній пам’яті реєстратора.
Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95-ВР денний звіт це документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням. Друкування на РРО чеку «Службова видача», з подальшим оформленням прибуткового касового ордеру та запису його в касовій книзі підприємства, дає можливість здійснювати контроль за роботою кожного окремого касира.
При цьому законодавством не встановлено обмежень щодо кількості друкування на РРО впродовж дня (зміни) Х-звітів та Z-звітів.
Враховуючи викладене, підприємство може самостійно вирішувати яку кількість Z-звітів протягом дня воно планує роздрукувати. Головне виконати вимоги з роздрукування Z-звіту за день.
Хто є платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів: суб’єкт господарювання чи філія
Платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі — ПКУ)). При цьому особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України (ГКУ) суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Суб’єкти господарювання, зазначені у п. 1 ч. 2 ст. 55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (п. 6 ст. 55 ГКУ). При цьому суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом. Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації (ст. 58 ГКУ). Згідно з ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України (ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 95 ЦКУ філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Таким чином, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є суб’єкт господарювання, зокрема, юридична особа. Філія такої юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Наближається граничний термін подання звітів про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
Відповідно до Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» всі суб’єкти господарювання, які мають ліцензії, а це виробники, підприємства оптової та роздрібної торгівлі, подають до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіти про обсяги виробництва та/або обігу (в том числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Форми таких звітів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02. 2016 №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за №340/28470, який розроблено на виконання частини третьої ст. 16 Закону №481. Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що граничний строк подання звітів за травень 2016 року – 9 червня 2016 року.
Відповідно до порядків подання та заповнення звітів, затверджених Наказом №49, суб’єкти господарювання незалежно від форми власності подають звіт за основним місцем обліку в електронній формі. Для забезпечення подання звітів в електронній формі з використанням ЕЦП, що надаються безкоштовно суб’єктам господарювання АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, на офіційному веб-порталі ДФС розміщено безкоштовне спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).
Також, звертаємо увагу, що подання після граничного строку звітів не передбачено, оскільки звітність розроблена з метою державного контролю за регулюванням виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України і не відноситься до податкової. Відповідно, на подання зазначеної звітності не розповсюджуються норми п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України щодо надсилання уточнюючого розрахунку до податкової звітності. Разом з тим, у разі виявлення суб’єктом господарювання помилки у звітній інформації і направлення нових звітів з уточнюючими даними у граничні строки подання звітності, інформаційні системи приймання звітності ДФС забезпечать обробку таких нових звітів.