У Трускавці постійно ведеться робота з сім`ями наших загиблих Захисників. Вона полягає не лише в належному вшануванні їхніх синів, чоловіків, батьків, а й у соціальній та психологічній підтримці, котра є надзвичайно важливою після такої важкої та непоправної втрати.
Хоча кажуть, що час гоїть рани, але насправді шрами від цих ран залишаються навіки, до кінця життя близьких. Тож щоб ті рани швидше гоїлися, а шрами не так сильно пекли, має бути соціалізація, психологічна та духовна підтримка, має бути залученість найрідніших наших полеглих Захисників до різноманітних активностей.
Трускавецький міський центр соціальних служб (директорка Надія Онаць) щороку організовує прощі до святих місць. Цього року навесні сім`ї Героїв вже побували у Гошеві та Старуні на Івано-Франківщині. А сьогодні, 9 жовтня, вирушили до Крехівського монастиря отців-василіян неподалік Жовкви.
Цей монастир – один з найдавніших та найвідоміших як у Греко-Католицькій Церкві, так і в Україні загалом. Чин Святого Василія Великого (отці-василіяни) – це один з найдавніших монаших орденів у Східній Церкві. Для УГКЦ він дав, зокрема, таку видатну постать як митрополит, Слуга Божий Андрей Шептицький.
Крехівський монастир святого Миколая – це пам`ятка архітектури XVII-XVIII століть. Небагато збереглося в Україні місць, де земля так єднається з небом, а небо стає таким доступним; де історія і сучасність творять одне ціле, а пам’ять про минулі віки спонукує до шанобливої призадуми над змістом людського життя. І хоча чотириста років минуло від заснування монастиря, здається, що лише один день віддаляє нас від тих часів, коли були покладені підвалини першої церкви.
Перші згадки про монастир в околицях сіл Фійни й Крехова та ченців, його засновників, датуються початком XVII століття. Прочани, а саме в такому статусі побували на екскурсії члени родин полеглих воїнів з Трускавецької громади, не лише почули про історію монастиря, а й побували на Святій Літургії, мали можливість посповідатися та прийняти Святе Причастя, відвідали найцікавіші намолені місця. Важливо, що такі поїздки відбуваються у спільноті, а терапевтичний ефект йде не лише від працівників соціальної сфери чи священника, а й від інших родин. Взаємопідтримка – це дуже важливо для зболених, згорьованих втратою родин.
Участь у поїздці-прощі взяли 27 осіб. Членів сімей полеглих Героїв супроводжували директорка Трускавецького міського центру соціальних служб Надія Онаць та отець Василь Нестер. Поїздка розпочиналася з проливного дощу, а завершилася чудовою осінньою погодою.
Прочани взяли участь у Святій Літургії за померлих у мурованій церкві Преображення Господнього Крехівського монастиря, яку відслужив о. Василь Нестер. Після цього були панахида за померлими, відвідини дерев`яної церкви Покрови з найбільшою вервицею світу, молитва на вервиці та Хресна Дорога.
Після смачного обіду прочани мали чудову екскурсію до печерного монастиря та цілющого джерела. Фотографії аж ніяк не віддають того молитовно-духовного настрою, який панував сьогодні. Щира подяка братові Михаїлу, котрий супроводжував групу прочан з Трускавецької громади та розповів багато цікавого.
Ще жодного разу не довелося чути, що поїздка-проща не вдалася, що вона була якась не така, неважлива, неефективна, непотрібна. Навіть якщо погода не радує, навіть якщо дорога втомлює, навіть якщо повітряні тривоги та дрони над головою, як це було навесні у Гошеві по дорозі на Старуню, та все одно в кінці все завершується чудово.
Напевно, всі чули свіжу історію про рейс FlyDubai з Дубая до Тель-Авіва. Під час польоту сталася надзвичайна ситуація: другий пілот напав на капітана, почалася бійка, літак почав стрімко втрачати висоту. Здавалося, що авіакатастрофи вже не уникнути, але саме в ці хвилини почав складатися цілий ланцюг порятунку: поранений капітан залишив доступ до кабіни, знайшовся пасажир, який не злякався втрутитися, а потім на борту виявилися люди, здатні допомогти з керуванням літаком і надати першу медичну допомогу, тобто у самий критичний момент Господь здійснив Диво для всіх пасажирів цього рейсу. Людина не завжди бачить усю картину повністю. Саме це особливо важливо пам’ятати у важкі часи як зараз: не завжди від нас вимагається вирішити все одразу. Іноді потрібно лише зробити той крок, який можеш, а далі з’явиться інша людина та інша одна можливість на рішення проблеми – і з цього поступово складається вихід. Зараз в Україні війна, ракети, дрони, багато втрат… Але нам потрібно продовжувати робити все, що залежить від нас: захищати життя, допомагати людям, підтримувати тих, хто цього потребує, і не втрачати віри, щоб удостоїтись Дива. І навіть тоді, коли літак уже падає, не впадайте у відчай – можливо, шлях до порятунку вже поруч, просто ми ще його не бачимо…
Тож хочеться побажати родинам полеглих воїнів-Героїв того Дива завершення війни, перемоги України та повного загоєння їхніх ран, спричинених втратою. Саме для цього і організовуються такі прощі, адже кожна з них – це також молитва за Україну, її стійкість та перемогу, за вічний спочинок для полеглих і за здоров`я та сили для Воїнів, котрі на передовій.
Щира подяка всім учасникам сьогоднішньої прощі за спільну молитву та взаємопідтримку!
Фоторепортаж можна переглянути тут.
